ПОЛУЗІРСЬКИЙ НВКЧетвер, 19.04.2018, 14.34.16

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » 2018 » Березень » 1 » САМОДІАГНОСТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
08.14.39
САМОДІАГНОСТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      Діагностику педагогічної діяльності вчителя можуть здійснювати методисти, інспектори райвно, керівники школи, колеги, учні, батьки. При цьому оцінка праці вчителя здійснюється зі сторони, але при проведенні діагностичних процедур учитель отримує відомості про вимоги до своєї праці, про способи оцінки, тобто таким чином оволодіває вмінням самостійно проводити діагностику педагогічної діяльності. Особливо сприяє оволодінню самодіагностикою участь учителя в діагностичній діяльності у складі експертних груп. Дійсно, якщо вчитель може якісно здійснювати аналіз уроку свого колеги, то він зможе самостійно виявити свої недоліки і подолати їх (за умови наявності достатнього рівня знань, високої загальної культури і за наявності позитивного мотиву самовдосконалення). Таким чином, створюються передумови для підвищення професійного рівня вчителя.

Окремі дослідники виділяють чотири напрями самодіагностики роботи вчителя:

1) раціональне використання попереднього досвіду, традиційних методик;

2) оволодіння новими методиками і прийомами навчальної діяльності;

3) розумне поєднання попереднього досвіду та нових методик при організації навчально-виховного процесу;

4) забезпечення зворотного зв’язку в процесі самоаналізу та самооцінки викладання свого предмета.

     Найбільш повно процес саморефлексії, самоаналізу і самооцінки описав з психологічної точки зору В.П. Беспалько. Він розкрив цей процес через професійну самосвідомість, яка виступає невід’ємною частиною професійної майстерності і критерієм розвитку вчителя. Автор виділяє чотири компоненти професійної самосвідомості:

1. „Актуальне Я“ - яким себе бачить вчитель в даний час.

2. „Ретроспективне Я“ - яким він себе бачить і оцінює стосовно до початкових етапів своєї праці.

3. „Ідеальне Я“ - яким учитель хотів би бути.

4. „Рефлексивне Я“ - як, з точки зору вчителя, його розглядають і оцінюють керівники школи, колеги, учні та батьки.

     Центральним елементом професійної свідомості вчителя є „Актуальне Я“, яке ґрунтується на трьох наступних. Стосовно до „Ретроспективного Я“ дається система критеріїв оцінки власного професійного досвіду та досягнень. „Ідеальне Я“ пропонує перспективу особистості і обумовлює саморозвиток у професійній сфері. „Рефлексивне Я“ виступає в якості шкали середовища в професійній діяльності і забезпечує об’єктивність самооцінки.

     Підкреслюючи важливість позитивного мотиву саморозвитку, Беспалько В.П. вказує, що формування такої мотивації адекватне формуванню навичок самоусвідомлення з аналізу взаємодій всіх чотирьох його компонентів. Для формування мотивації вчителя на професійний саморозвиток необхідно, по-перше, наявність адекватної самооцінки; по-друге, сформованість нормативного й ідеального уявлення про педагогічну діяльність; по-третє, співставлення педагогом своєї діяльності із взірцями. Беспалько В.П. у своїх роботах подає дуже повну і логічну структуру та етапність самодіагностики: самоспостереження, самоаналіз, самооцінка, самокорекція, які утворюють завершений цикл.

   В процесі самоспостереження відбувається усвідомлення характерних сторін педагогічної діяльності, особистих якостей, мотивів, а також визначення свого місця в системі професійних і суспільних відносин. На даному етапі рекомендується використовувати такі методи педагогічної діагностики, як просте спостереження, ведення педагогічного щоденника, хронометраж навчально-виховного процесу, оцінка його результатів, оцінка окремих етапів діяльності, тестування професійних знань і якостей особистості. Необхідно при цьому забезпечити неперервність, об'єктивність, конкретність самоспостереження.

   Самоаналіз встановлює причинно-наслідкові зв’язки в отриманій про себе інформації. Основу здійснення самоаналізу складає мисленева декомпозиція власної особистості і педагогічної діяльності, вивчення отриманих завдяки самоспостереженню даних, співставлення цілей і результатів, ідентифікація висновків із вже сформованою системою особистісних уявлень і орієнтацій. На даному етапі створюється інформаційна основа для адекватної самооцінки. Полегшують самоаналіз знання про методику аналізу та структурування професійної діяльності вчителя.

   Етап самооцінки передбачає визначення ставлення до себе і своєї педагогічної діяльності. Значимість самооцінки залежить від її адекватності.

   На етапі самокорекції реалізується зворотній зв’язок. Саме тут втілюється в педагогічну діяльність результат попередніх етапів самодіагностики. Можна виділити три типи самокорекції  в залежності від часу реалізації зворотного зв’язку в структурі навчально-виховного процесу:

- оперативна самокорекція  (проводиться безпосередньо в процесі заняття, в залежності від змін педагогічної ситуації, що сприяє оптимізації проведення заняття за рахунок екстеріоризації структури професійної самосвідомості вчителя, яка утворилась раніше в процесі неперервної самодіагностики);

- підсумкова самокорекція (проводиться в залежності від кінцевих результатів педагогічної діяльності вчителя і рівня співпадання їх з цілями і задачами навчально-виховного процесу. Зворотній зв’язок у даному випадку „запізнюється“ і спрямований на зміну загальної програми діяльності вчителя, перегляд та переосмислення кола педагогічних проблем та задач, які вирішуються);

- випереджаюча самокорекція  ( визначається здатністю прогнозувати педагогічні наслідки своїх дій і змінювати їх до початку діяльності, використовуючи інформацію про особливості учнів і власного індивідуального стилю діяльності).

   Загалом, можна виділити наступні процедури самодіагностики:

1. Дослідження власної діяльності.

2. Виявлення та вивчення своїх труднощів.

3. Створення мотивів, потреб, можливостей для перебудови своєї діяльності.

4. Вміння визначити ефективність власної праці і результати її перебудови.

5. Визначення можливих негативних впливів, наслідки перебудови негативних елементів на правильно сформовані ланки педагогічної діяльності.

   Володіння навичками самодіагностики дозволяють застерегтись від необ’єктивної оцінки, самостійно аналізувати і вносити необхідні корективи в навчально-виховний процес, неперервно, за будь-яких обставин, здійснювати заходи щодо вдосконалення своєї діяльності. Це дозволяє вийти на новий рівень самоорганізації - в режим неперервного педагогічного вдосконалення та пошуку.

 

 

 

 

Анкета для самооцінки вчителем своєї діяльності

1. Чи пов’язуєте Ви свої труднощі з тим, що недостатньо глибоко знаєте теоретичні питання психології дитини? (Так, важко відповісти, ні).

2. Можливо Ваші труднощі пов’язані з тим, що Ви оволоділи не всіма способами, методами, прийомами активізації учнів у процесі навчання? (Так, важко відповісти, ні).

3. Чи важко Вам формулювати питання проблемного характеру, створювати проблемні ситуації в навчальному процесі? (Так, важко відповісти, ні).

4. Чи часто Вам вдається на лабораторних і практичних заняттях організовувати роботу учнів так, щоб вона проходила у формі невеликого дослідження? (Так, важко відповісти, ні).

5. Чи часто Вам вдається на уроках використовувати наукові факти так, щоб вони сприяли розвитку мислення учнів? (Так, важко відповісти, ні).

6. Чи важко Вам організовувати дискусію на уроках? (Так, важко відповісти, ні).

7. Чи володієте Ви уміннями розглядати явища, події, факти в ході пояснення нового матеріалу з позицій міждисциплінарного підходу (показати всезагальність законів природи і суспільства, запроваджувати елементи системного бачення явищ і об’єктів і т.п.)? (Так, важко відповісти, ні).

8. Чи завжди і в усіх класах Вам вдається підготувати завдання різного рівня складності для учнів? (Так, важко відповісти, ні).

9. Чи часто Ви можете визначити, який вид завдань буде важким для учнів? (Так, важко відповісти, ні).

10. Чи вдається Вам визначити ступінь усвідомленості володіння учнями світоглядними поняттями? (Так, важко відповісти, ні).

11. Чи важко Вам викладати теоретичні та дидактичні питання з Вашого предмета? (Так, важко відповісти, ні).

12. Чи важко Вам аналізувати навчальний матеріал з точки зору сучасних досягнень науки, розвитку наукового знання? (Так, важко відповісти, ні).

13.Чи завжди Вам вдається вибрати відповідний метод чи методичний прийом для реалізації мети уроку?(Так, важко відповісти,ні).

14. Чи можете Ви оцінити те, що найбільше і найкраще Вам вдалось на уроці? (Так, важко відповісти, ні).

15. Чи можете Ви оцінити, що не вдалось Вам на тому чи іншому уроці, які були труднощі? (Так, важко відповісти, ні).

16. Чи завжди Вам вдається бачити недоліки тих уроків, які Ви відвідуєте (уроки Ваших колег)? (Так, важко відповісти, ні).

Категорія: Сторінка психолога | Переглядів: 15 | Додав: ooo | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Друзі сайту
  • Освіта Новосанжарщини


  • Copyright MyCorp © 2018
    Конструктор сайтів - uCoz